відокремлювати —
(брати частину від цілого) відділяти, відривати, (ударяючи) відламувати, (колупаючи) відколупувати, (переривати зв'язок) від'єднувати, р. відлучати.
Словник синонімів Полюги
відокремлювати —
відокре́млювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відокремлювати —
Відмежовувати, відділяти, відривати, від'єднувати, відсепаровувати; (від стовбура) відчахувати; (муром) розділяти; (одне від одного) відрізняти, розділяти; (від держави) відчужувати <н. Церкву>; (лушпиння) лупити.
Словник синонімів Караванського
відокремлювати —
-юю, -юєш, недок., відокремити, -млю, -миш; мн. відокремлять: док., перех. 1》 Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. 2》 Розділяючи, відмежовувати щось від чогось чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відокремлювати —
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОКРЕ́МИТИ, млю, миш; мн. відокре́млять; док. 1. що. Роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. При збиранні амаранту на насіння волоті відокремлюють від стебел і просушують, стебла силосують (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
відокремлювати —
ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб вилучити ягнят (М. Коцюбинський); От череду уже женуть..
Словник синонімів української мови
відокремлювати —
ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДОКРЕ́МИТИ, млю, миш; мн. відокре́млять: док., перех. 1. Роз’єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого. При збиранні [амаранту] на насіння волоті відокремлюють від стебел і просушують, стебла силосують (Колг. енц..
Словник української мови в 11 томах