в’янути —
В’Я́НУТИ, ну, неш, недок. 1. Утрачати свіжість; всихати (про рослини). А барвінок! Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в’яне! (Шевч., , 1953, 176); Війнуло холодом над Дніпром, студена стала вода, в’яли трави й квіти на берегах (Скл.
Словник української мови в 11 томах