в’їдливість —
В’Ї́ДЛИВІСТЬ, (УЇ́ДЛИВІСТЬ), вості, ж. Властивість за знач. в’ї́дливий 1, 2. Максим знову нахилився над текою та з пильністю, що межувала з уїдливістю, став вчитуватися в кожну сторінку (Рибак, Час.., 1960, 657).
Словник української мови в 11 томах