галера —
гале́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
галера —
[галера] -рие, д. і м. -р'і
Орфоепічний словник української мови
галера —
-и, ж. Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
галера —
Веслокорабель
Словник чужослів Павло Штепа
галера —
ГАЛЕ́РА, и, ж., мор., іст. Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно. Рушила з місця флагманська галера, за нею – друга, третя (З. Тулуб); Галера часто плавала через широке море, перевозила закутих у бронзу воїв до південних країв (О.
Словник української мови у 20 томах
галера —
гале́ра (італ. galera) старовинне дерев’яне гребне військове судно. Тяжка праця гребців на Г. стала синонімом каторги, каторжних робіт.
Словник іншомовних слів Мельничука
галера —
Давній військовий (часом торговий) корабель на веслах (веслярами-галерниками часто були в'язні, прикуті до весел) та вітрилах; використовувався з античної доби (г. рим.), поширений у середньовіччі на Середземному м.
Універсальний словник-енциклопедія
галера —
ГАЛЕ́РА, и, ж. Старовинне вітрильне багатовеслове військове судно. І в Рим галера припливла (Шевч., І, 1951, 550); На них [човнах] козаки вирушали у відважні походи в Чорне море і не раз громили турецькі кораблі — галери (Іст. УРСР, І, 1953, 165).
Словник української мови в 11 томах
галера —
Галера, -ри ж. Гребной корабль, галера. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. АД. I. 209.
Словник української мови Грінченка