Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

глинястий

Гли́нястий, -та, -те

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. глинястий — гли́нястий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. глинястий — -а, -е. 1》 Який містить глину, багатий на неї. 2》 Який має колір глини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глинястий — ГЛИ́НЯСТИЙ, а, е. 1. Який містить глину, багатий на неї. Дике провалля повиставляло проти сонця свої глинясті жовті стіни (І. Нечуй-Левицький); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю...  Словник української мови у 20 томах
  4. глинястий — ГЛИ́НЯСТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі глину, багатий на неї. Дике провалля повиставляло проти сонця свої глинясті жовті стіни (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. глинястий — Глинястий, -а, -е 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. Ком. Р. І. 9. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Богодух. у. Кінь глинястий. Вх. Лем. 403.  Словник української мови Грінченка