глянути —
гля́нути дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
глянути —
звести (підвести) очі на кого, на що; кинути оком (очима) на кого, на що; блимнути очима на кого; (подивитися непривітно, злісно) пропекти поглядом кого. Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці старий, старий дід (Марко Вовчок, 1, 1955...
Словник фразеологічних синонімів
глянути —
-ну, -неш, док. Однокр. до глядіти 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
глянути —
ГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гляді́ти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Т. Шевченко); – Глянула дівчина на мене, засоромилась, очі в долівку (О.
Словник української мови у 20 томах
глянути —
відкри́то гля́нути у ві́чі кому. Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому .. Мамайчукові (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
глянути —
ГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. Однокр.до гляді́ти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
глянути —
Глянути, -ну, -неш гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Словник української мови Грінченка