гніватися —
(виявляти почуття гніву) сердитися, злитися, (більшою мірою) озлоблюватися, злоститися, спалахувати// важким духом дихати, бісом дивитися, впадати в гнів, зібрати всіх сусідів на брови, кипіти злобою, держати камінь за пазухою.
Словник синонімів Полюги
гніватися —
гні́ватися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гніватися —
важким духом дихати на кого; вогнем (пеклом, полум’ям) дихати на кого; бісом дивитися на кого; скреготати зубами; рвати й метати; кидати вогнем-блискавицею; кидати (вергати) громи (громами); впадати в гнів.
Словник фразеологічних синонімів
гніватися —
Сердитися, гнівитися, мати гнів на; нервуватися, дратуватися, г. денервуватися, з. гнівати, с.г. зденервований; (схильний гніватися) гнівливий.
Словник синонімів Караванського
гніватися —
[гн’іватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Орфоепічний словник української мови
гніватися —
-аюся, -аєшся, недок. Виражати гнів, роздратування; сердитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гніватися —
ГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Відчувати гнів, роздратування; сердитися. Не гнівайтесь, прошу, що я так довго не писав (М. Коцюбинський); Важко було зрозуміти, чи він гнівався, оглядаючи Поруби, чи радів (М. Чабанівський); Марія торкнулась до його плеча. – Я не гніваюся на тебе (Р. Іваничук).
Словник української мови у 20 томах
гніватися —
див. сердитися
Словник синонімів Вусика
гніватися —
ГНІ́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Виражати гнів, роздратування; сердитися. Не гнівайтесь, прошу, що я так довго не писав (Коцюб., III, 1956, 414); Важко було зрозуміти, чи він гнівався, оглядаючи Поруби, чи радів (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 199).
Словник української мови в 11 томах
гніватися —
Гніватися, -ваюся, -єшся гл. Гнѣваться, сердиться. Не гнівийся, дівчинонько, що я не займаю. Мет. 106.
Словник української мови Грінченка