головувати —
головува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
головувати —
Бути за голову; п-к –УЮЧИЙ, який — ує, покликаний головувати, голова.
Словник синонімів Караванського
головувати —
-ую, -уєш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
головувати —
ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов'язки голови (у 3, 4 знач.). На зборах головував Максим Антонович (Ю. Збанацький); З Гайдучком ніхто не потягається. Він головує п'ятнадцять літ. Різне бачив (Б.
Словник української мови у 20 томах
головувати —
див. керувати; працювати
Словник синонімів Вусика
головувати —
ГОЛОВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Бути головою чого-небудь, виконувати обов’язки голови (у 3, 4 знач.). В кімнаті скромній і спокійній Сіяє сяєво сторіч: На конференції партійній Тут сам головував Ілліч (Рильський, 1,1956, 313)...
Словник української мови в 11 томах
головувати —
Головувати, -вую, -єш гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.
Словник української мови Грінченка