Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

горошок

Горо́шок, -ро́шку; -ро́шки, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. горошок — горо́шок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. горошок — -шку, ч. 1》 Зменш. до горох. || Дрібні предмети круглої форми. Зелений горошок — недостигле насіння гороху, що вживається як приправа до страви. 2》 Назва деяких трав'янистих рослин родини бобових. 3》 Круглі цяточки, кружальця на тканині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горошок — ГОРО́ШОК, шку, ч. 1. Зменш. до горо́х. Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (з народної пісні); * Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Д.  Словник української мови у 20 томах
  4. горошок — ГОРО́ШОК, шку, ч. 1. Зменш. до горо́х. Ой, через межку зелений горошок та постелився, Козак до дівчини через люди та й поклонився (Укр.. лір. пісні, 1958, 325); *Образно. А старий пан так і вирубає по-українськи, так і підсипається горошком (Морд.  Словник української мови в 11 томах
  5. горошок — Горошок, -шку м. ум. отъ горох. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) раст. a) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. І. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. І. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. І. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I.  Словник української мови Грінченка