грація —
гра́ція 1 іменник жіночого роду витонченість гра́ція 2 іменник жіночого роду, істота красуня
Орфографічний словник української мови
грація —
-ї, ж. 1》 Витонченість, краса в позах, рухах. 2》 перен., поет., заст. Надзвичайно красива жінка; красуня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грація —
ГРА́ЦІЯ², ї, ж.: △ (1) Ве́ксельна гра́ція, фін. – установлена відстрочка сплати грошей за векселем після закінчення зазначеного у ньому терміну. У разі неспроможності оплати за векселем існує можливість надання вексельної грації (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
грація —
ГРА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Витонченість, краса в позах, рухах. З великою грацією вона повертала голову, дивилась то на одну сережку, то на другу (Н.-Лев., IV, 1956, 186); Її грація, витончена постать будили загальний подив (Вільде, Сестри.., 1958, 106). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах