грунт —
Грунт: — земельна ділянка [44-1]
Словник з творів Івана Франка
грунт —
Грунт на обочі, а біда поперед очі. Хоч поле далеко, та ненависна жінка все перед очима. За кавалок грунту, бився до шпунту. На Україні, де дуже тяжко було за землю, народ сварився, а то і бився за клапоть землі, або межу. Межа — границя між полями, Грунтами, або господарствами.
Приповідки або українсько-народня філософія
ГРУНТ —
• "ГРУНТ" - видавниче т-во. Діяло в Києві 1918. Спеціалізувалося на виданні худож., переважно перекладної, л-ри, книжок з питань мист-ва тощо.
Українська літературна енциклопедія
грунт —
Грунт, -ту м. и пр. см. ґрунт и пр. --------------- Ґрунт и грунт, -ту м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95.
Словник української мови Грінченка