гріти —
грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І.
Фразеологічний словник української мови
гріти —
БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
гріти —
ГРІ́ТИ, грі́ю, грі́єш, недок. 1. перех. і неперех. Передавати своє тепло. Ось Сонечко зійшло, і світить нам, і гріє (Греб., 1,1957, 50); Білі цуцики гуляють на соломі, Сонце гріє мордочки смішні (Рильський, І, 1956, 43); // Зберігати тепло...
Словник української мови в 11 томах
гріти —
Гріти, -грію, -єш гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Ном. № 12538. Чужий кожух не гріє. Ном. № 9652. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Ном. № 596. Окропи гріть. Рудч. Ск. І. 137. гріти самоварь.
Словник української мови Грінченка