гідромеханіка —
гідромеха́ніка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
гідромеханіка —
[г’ідромеихан'іка] -кие, д. і м. -н'іц'і
Орфоепічний словник української мови
гідромеханіка —
Гидромеханика — hydrornechanics, mechanics of liquids — *Hydromechanik — 1) Розділ механіки, в якому вивчається рух і рівновага практично нестисливих рідин та взаємодія їх з твердими тілами. Складається з гідродинаміки та гідростатики. Під терміном...
Гірничий енциклопедичний словник
гідромеханіка —
-и, ж. Розділ механіки, в якому вивчаються закони руху та рівноваги рідин і газів, а також закони взаємодії рідин і газів із твердими тілами, що межують із ними.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гідромеханіка —
ГІДРОМЕХА́НІКА, и, ж. Розділ механіки, у якому вивчаються закони руху та рівноваги рідин і газів, а також їх взаємодії із твердими тілами. І. Є. Павленко застосував метод плоских перерізів, який потім виявився досить плідним для багатьох галузей гідромеханіки (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах
гідромеханіка —
гідромеха́ніка (від гідро... і механіка) наука про рух і рівновагу рідин і газів та взаємодію з твердими тілами при відносному русі або спокої їх.
Словник іншомовних слів Мельничука
гідромеханіка —
Розділ механіки рідин, який включає гідростатику (займається законами рівноваги рідини та зануреного у неї твердого тіла), а також гідродинаміку (дослідження руху рідини і сил, які виникають при взаємному русі рідини й зануреного в неї тіла).
Універсальний словник-енциклопедія
гідромеханіка —
ГІДРОМЕХА́НІКА, и, ж. Розділ механіки, в якому вивчаються закони руху та рівноваги рідин і газів, а також закони взаємодії рідин і газів з твердими тілами, що межують з ними.
Словник української мови в 11 томах