даремне —
ДАРЕ́МНЕ див. даре́мно.
Словник української мови в 11 томах
даремне —
Даремне, даремно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. Ном., стр. 90. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси. ЗОЮР. І. 148.
Словник української мови Грінченка