Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двійнята

Двійня́та, -ня́т, -ня́там

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. двійнята — двійня́та множинний іменник, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. двійнята — -нят, мн., двійня, -і, ж., розм. 1》 Два плоди, що одночасно розвиваються в порожнині матки. || Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. 2》 Те саме, що двійник 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двійнята — див. близнята  Словник синонімів Вусика
  4. двійнята — ДВІЙНЯ́ТА, ня́т, мн., ДВІЙНЯ́, і́, ж., розм. 1. Двоє одночасно народжених дітей у однієї жінки; близнята. Сеї ночі.. Марія родила двійню! (Коцюб., III, 1956, 413). 2. Те саме, що двійни́к...  Словник української мови в 11 томах
  5. двійнята — Двійнята, -нят с. мн. Двойни, близнецы.  Словник української мови Грінченка