департамент

Департа́мент, -ту, -тові; -нти, -нтів

Значення в інших словниках

1. департамент — департа́мент іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. департамент — [деипартамеинт] -нту, м. (на) -н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. департамент — -у, ч. 1》 У царській Росії та деяких сучасних буржуазних країнах – відділ у складі вищої державної установи або певний самостійний орган управління. 2》 Назва міністерства закордонних справ у США і деяких інших країнах. 3》 Адміністративно-територіальна одиниця у Франції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. департамент — Відділ, установа, див. відомство  Словник чужослів Павло Штепа
5. департамент — департа́мент (франц. departement, від departir – розділяти) 1. Адміністративно-територіальна одиниця у Франції. 2. В деяких державах назва відомства, міністерства (напр., Державний Д. у США). 3. В дореволюційній Росії відділ у ряді установ, іноді самостійний орган управління.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. департамент — ДЕПАРТА́МЕНТ, у, ч. 1. У царській Росії і деяких сучасних буржуазних країнах — відділ у складі вищої державної установи або певний самостійний орган управління. Він [М. І.  Словник української мови в 11 томах
7. департамент — рос. департамент (від фр. departament, від departir — розділяти) — 1. Адміністративно-територіальна одиниця. 2. Підрозділ, управління, відділ в апараті вищих адміністративних органів. 3. Назва відомства, міністерства. 4. Самостійний орган управління.  Eкономічна енциклопедія