деспот —
-а, ч. 1》 У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу – верховний правитель, наділений необмеженою владою. 2》 Вищий титул візантійських вельмож. 3》 перен. Жорстока людина; тиран.
Великий тлумачний словник сучасної мови
деспот —
Владика, государ
Словник застарілих та маловживаних слів
деспот —
де́спот (від грец. δεσπότης – володар, самодержець) 1. У стародавніх східних монархіях і деяких феодальних державах Сходу правитель з необмеженою владою. 2. Переносно – жорстока, самовладна людина.
Словник іншомовних слів Мельничука
деспот —
ДЕ́СПОТ (жорстокий, свавільний правитель з необмеженою владою), ТИРА́Н, САТРА́П (також начальник, який покірно виконує жорстоку волю вищого правителя).
Словник синонімів української мови
деспот —
ДЕ́СПОТ, а, ч. 1. У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу — верховний правитель, наділений необмеженою владою. Костянтин зневажливо зауважив, що в Багратіона і характер східного деспота: розпалиться...
Словник української мови в 11 томах
деспот —
Деспот, -та м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений. Шевч. 606.
Словник української мови Грінченка