динарій —
ДИНА́РІЙ, я, ч. Срібна або золота монета у Стародавньому Римі. Ісус, знавши їхнє [фарисеїв] лукавство, сказав: – Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте? Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія [динарій] Йому (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Словник української мови у 20 томах