диспропорція —
диспропо́рція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
диспропорція —
-ї, ж. Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
диспропорція —
Неспівмірність
Словник чужослів Павло Штепа
диспропорція —
диспропо́рція (від дис... і пропорція) несумісність, невідповідність частин чого-небудь, відсутність пропорційності.
Словник іншомовних слів Мельничука
диспропорція —
ДИСПРОПО́РЦІЯ, ї, ж. Невідповідність між складовими частинами цілого, відсутність пропорційності; непропорційність. — Він [В. Стефаник] відчував якусь велику диспропорцію між тою невеличкою..
Словник української мови в 11 томах
диспропорція —
рос. диспропорция (англ. disproportion) — несумісність, невідповідність частин, відсутність пропорційності в цілому об'єкті, окремих підрозділах економіки.
Eкономічна енциклопедія
диспропорція —
(грец., лат.) 1. Відверте порушення пропорцій. 2. Відсутність пропорційності, злагодженості між частинами будівлі або між спорудами.
Архітектура і монументальне мистецтво