Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

довшати

До́вшати, -шаю, -шаєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. довшати — до́вшати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. довшати — -аю, -аєш, недок. Ставати, робитися довшим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довшати — ДО́ВШАТИ (ставати, здаватися довшим), ВИДО́ВЖУВАТИСЯ. — Док.: подо́вшати, ви́довжитися. Жовте сонце неохоче котилося в піски, довшали тіні сосонок (М. Зарудний); Коли він їв, лице його то круглилося, то видовжувалося (І. Чендей).  Словник синонімів української мови
  4. довшати — ДО́ВШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися довшим. Зубчаста тінь від замкового муру все довшала, а далі й двір покрила (Л. Укр., І, 1951, 188); Як життя кращає, то і вік довшає (Укр.. присл.., 1955, 377).  Словник української мови в 11 томах
  5. довшати — Довшати, -шаю, -єш гл. Удлиняться, становиться длиннѣе. Великі світлиці (здавалось у сні) ширшали, довшали. Левиц. Пов. 539.  Словник української мови Грінченка