додати —
дода́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
додати —
див. додавати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
додати —
Волю додати, як передати. Як не додам, то покривджений упімнеться, а як передам, то не зверие. Додав йому соли до оселедця. Не додав нічого. Оселедець і так солений.
Приповідки або українсько-народня філософія
додати —
додава́ти / дода́ти ду́ху кому. Підтримувати настрій кому-небудь, надавати бадьорості. Радість в келихах шумує, Плин іскристий виграє, Канібалів лють гамує, Кволим духу додає (Переклад М. Лукаша). додава́ти / дода́ти жа́ру (па́лу) кому, чому.
Фразеологічний словник української мови
додати —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
додати —
ДОДА́ТИ див. додава́ти.
Словник української мови в 11 томах
додати —
Додавати, додаю, -єш сов. в. додати, -дам, -даси, гл. Прибавлять, прибавить, добавлять, добавить; придавать, придать. До цього кожуха він мені додає п'ять карбованців. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. (1849) 85.
Словник української мови Грінченка