додержати

Доде́ржати, -де́ржу, -де́ржиш, -де́ржать; доде́рж, -де́ржте і додержи́, -держі́ть

Значення в інших словниках

1. додержати — доде́ржати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. додержати — див. додержувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. додержати — доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) (свого́) сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він (Максим) здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н.  Фразеологічний словник української мови
4. додержати — ДОДЕ́РЖАТИ див. доде́ржувати.  Словник української мови в 11 томах
5. додержати — Додержати, -ся см. додержувати, -ся.  Словник української мови Грінченка