доктрина

Доктри́на, -ни, -ри́ни, -ри́н

Значення в інших словниках

1. доктрина — доктри́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. доктрина — Вчення, теорія, система поглядів; ФР. теза, принцип, світогляд; п! ДОГМА, ПЕРЕКОНАННЯ.  Словник синонімів Караванського
3. доктрина — -и, ж., книжн. Політичне, наукове, філософське, військове і т. ін. вчення, теорія, система поглядів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. доктрина — (англ. doctrine) визначає кінцеву мету організації, її кредо і філософію, у кінцевому підсумку синонімічна з поняттям “призначення організації”. Істотною передумовою наявності д. повинні бути її бажаність і легітимність.  Економічний словник
5. доктрина — доктри́на (лат. doctrina – вчення) наукова або філософська теорія, політична система, керівний теоретичний або політичний принцип (напр., воєнна Д.) або нормативна формула.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. доктрина — ДОКТРИНА — вчення, система теоретично обґрунтованих поглядів на суттєво важливі соціально-політичні, моральні, релігійні та ін. питання.  Філософський енциклопедичний словник
7. доктрина — ТЕО́РІЯ (сукупність положень в якій-небудь галузі знань, система поглядів на щось і т. ін.), ВЧЕ́ННЯ (УЧЕ́ННЯ), ДОКТРИ́НА книжн., ПОБУДО́ВА книжн., ПОБУДУВА́ННЯ книжн.; ТЕО́РІЙКА зневажл.  Словник синонімів української мови
8. доктрина — ДОКТРИ́НА, и, ж., книжн. Політичне, наукове, філософське, військове і т. ін. вчення, теорія, система поглядів. Чотири українських фронти відокремились від своєї техніки з самою лише легкою зброєю й пішли наперекір стихіям і воєнним доктринам громити ворога (Довж., І, 1958, 355).  Словник української мови в 11 томах
9. доктрина — рос. доктрина (латин. doctrina- вчення) — сукупність постулатів, що є основою економічної, наукової, політичної чи філософської теорій.  Eкономічна енциклопедія