документальний —
документа́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
документальний —
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ – ДОКУМЕНТОВАНИЙ Документальний. Який є документом; властивий документу; який грунтується на документах: документальні дані, документальні свідчення, документальна точність, документальний фільм, документальна кінематографія. Пох.
Літературне слововживання
документальний —
[докумеинтал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
документальний —
-а, -е. Який є документом (у 1 знач.). || Який ґрунтується на документах (у 1 знач.). || Власт. документам (у 1 знач.), такий, як у документах. Документальний фільм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
документальний —
документа́льний підтверджуваний письмовими доказами, документами; ¤ д. фільм – кінофільм, який створено зніманням дійсних подій.
Словник іншомовних слів Мельничука
документальний —
ДОКУМЕНТА́ЛЬНИЙ, а, е. Який є документом (у 1 знач.). Вони [листи] є документальним свідченням тісних органічних зв’язків визначного громадського діяча і письменника Михайла Павлика з прогресивними організаціями українців у Канаді (Літ. газ., 28.
Словник української мови в 11 томах