Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

докурити

Докури́ти, -курю́, -ку́риш, -рять

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. докурити — докури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. докурити — див. докурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. докурити — ДОКУРИ́ТИ див. доку́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  4. докурити — Докурити, -ся см. докурювати, -ся.  Словник української мови Грінченка