донечка —
ма́мина до́нечка (до́ця). Зніжена, примхлива, розпещена дівчина. Ксеня не була маминою донечкою, вона мала й свої погляди і досить певний і своєрідний характер (С. Голованівський).
Фразеологічний словник української мови
донечка —
ДО́НЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до до́ня. Повернувся, постояв [Колісник], хитаючись, і гукнув на усі хати: доню-ю! донечко! (Мирний, III, 1954, 292); Незнайомі .. питають у матері, в який клас, п’ятий чи шостий, ходить її донечка! (Хижняк, Тамара, 1959, 9).
Словник української мови в 11 томах
донечка —
Донечка, -ки ж. ум. отъ доня.
Словник української мови Грінченка