доповняти

Доповня́ти, -ня́ю, -ня́єш і допо́внювати, -нюю, -нюєш; допо́внити, -по́вню, -вниш, -внять; допо́вни, -по́вніть

Значення в інших словниках

1. доповняти — доповня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. доповняти — див. доповнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доповняти — ДОПОВНЯ́ТИ див. допо́внювати.  Словник української мови у 20 томах
4. доповняти — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. доповняти — ДОПОВНЯТИ див. доповнювати.  Словник української мови в 11 томах
6. доповняти — Доповняти, -няю, -єш сов. в. доповнити, -ню, -ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. І. 99. Слізьми моря не доповниш.  Словник української мови Грінченка