Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доскрібати

Доскріба́ти, -скріба́ю, -скріба́єш; доскребти́, -скребу́, -скребе́ш; доскрі́б, -скребла́, -скребли́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. доскрібати — доскріба́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. доскрібати — -аю, -аєш і доскрібувати, -ую, -уєш, недок., доскребти, -бу, -беш, док., перех. Закінчувати скребти; скребти що-небудь до кінця, до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доскрібати — див. доробляти; скребти  Словник синонімів Вусика
  4. доскрібати — ДОСКРІБА́ТИ, а́ю, а́єш і ДОСКРІ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСКРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. Закінчувати скребти; скребти що-небудь до кінця, до певної межі.  Словник української мови в 11 томах
  5. доскрібати — Доскріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. доскребти, -бу, -беш, гл. Доскребывать, доскресть, доскабливать, доскоблить.  Словник української мови Грінченка