дослід —
до́слід іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
дослід —
ДОСЛІД – ДОСВІД Дослід, -у. Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних (переважно штучно створених) умовах з метою вивчення; експеримент: дослід з електрикою, дослід на тваринах, важливий науковий дослід...
Літературне слововживання
дослід —
Експеримент, проба, о. пробний камінь, пробна куля; мн. ДОСЛІДИ, Р. дослідження, обстеження, розслідування.
Словник синонімів Караванського
дослід —
[дос'л'ід] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў
Орфоепічний словник української мови
дослід —
-у, ч. 1》 Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження; експеримент. 2》 рідко. Те саме, що дослідження 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дослід —
ДО́СЛІД (відтворення певного явища або спостереження за явищем з метою наукового вивчення), ЕКСПЕРИМЕ́НТ, ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, СПРО́БА. — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? Коли посадовили, та якої температури ґрунт, та що клали в лунки, га?...
Словник синонімів української мови
дослід —
ДО́СЛІД, у, ч. 1. Відтворення якого-небудь явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення, дослідження; експеримент.
Словник української мови в 11 томах
дослід —
Дослід, -ду м. Изслѣдованіе. Лінивий до історичнього досліду розум. К. XII. 37.
Словник української мови Грінченка