дояр —
доя́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дояр —
-а, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дояр —
ДОЯ́Р, а́, ч. Робітник, який доїть і доглядає корів. — Який це дурень говорив, що тільки жінкам коло корів ходити? Я, — казав Хома Спиридонович, — п’ять років доярем був… (Жур., Опов., 1956, 95).
Словник української мови в 11 томах
дояр —
Дояр, -ра м. Доильщикъ овецъ. Херс. г.
Словник української мови Грінченка