дуенья —
дуе́нья іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
дуенья —
-ї, ж., заст. Літня жінка в Іспанії та деяких інших країнах, яка стежила за поведінкою, моральністю молодої жінки-дворянки; гувернантка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дуенья —
дуе́нья (ісп. duena – хазяйка, пані) в Іспанії жінка похилого віку, яка наглядає за поведінкою дівчини; економка, домоправителька.
Словник іншомовних слів Мельничука
дуенья —
ДУЕ́НЬЯ, ї, ж., заст. Літня жінка в Іспанії і деяких інших країнах, яка стежить за поведінкою, моральністю молодої жінки-дворянки; гувернантка. В умовлений час вихованки дивились у вікно, посилали поцілунки крізь кватирку, робили всілякі..
Словник української мови в 11 томах