діапазон —
діапазо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
діапазон —
[д'іапазон] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
діапазон —
-у, ч. 1》 Різниця між найбільшим та найменшим значеннями, які може приймати дана величина або функція. Діапазон вимірювань — інтервал значень вимірюваної величини, в межах якого пронормовані похибки засобу вимірювань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
діапазон —
(від гр. dia pason (chordon) — через всі струни) 1. Звуковий обсяг співацького голосу, музичного інструменту, мелодії, звукоряду, який визначається відстанню (інтервалом) між найнижчим і найвищим звуками.
Словник-довідник музичних термінів
діапазон —
діапазо́н (від грец. διαπασών – всеструнний інтервал, октава) 1. Звуковий обсяг голосу, музичного інструмента, звукоряду, мелодії тощо. 2. Смуга частот (довжин радіохвиль), на яких здійснюється радіо-прийом або радіопередача.
Словник іншомовних слів Мельничука
діапазон —
О́БСЯГ (зміст чого-небудь з погляду величини, кількісного вираження, а також з погляду його значення, важливості), ОБ'Є́М, РО́ЗМІР, ДІАПАЗО́Н, МАСШТА́Б перев. мн.
Словник синонімів української мови
діапазон —
ДІАПАЗО́Н, у, ч. 1. Сукупність звуків різної висоти, які може брати голос або музичний інструмент. Це цілком викінчена оперна співачка [Олена Петляш] з сильним і великим щодо діапазону драматичним сопрано, яким вона вміло володіє (Минуле укр.
Словник української мови в 11 томах
діапазон —
рос. диапазон (від грецьк. diapason — всеструнний) — межі, в яких знаходиться або може знаходитись, змінюватись економічна величина, показник.
Eкономічна енциклопедія