дірявити —
діря́вити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дірявити —
-влю, -виш; мн. дірявлять; недок., перех. Робити в чому-небудь дірки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дірявити —
ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д.
Словник синонімів української мови
дірявити —
ДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. діря́влять; недок., перех. Робити в чому-небудь дірки. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (Ле, Мої листи, 1945, 175).
Словник української мови в 11 томах