екзамен —
[еиґзамеин] -ну, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў
Орфоепічний словник української мови
екзамен —
-у, ч. 1》 Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит. || на кого – що. Перевірка, що дає відповідні офіційні права тим, хто її успішно проходить. 2》 тільки одн., перен. Взагалі перевірка, випробування кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзамен —
Іспит, проба, випроба
Словник чужослів Павло Штепа
екзамен —
екза́мен (від лат. examen – зважування, досліджування, випробування) перевірка, іспит з якого-небудь навчального предмета.
Словник іншомовних слів Мельничука
екзамен —
ВИ́ПРОБУВАННЯ (з'ясування якостей, властивостей кого-, чого-небудь, здатності до певних дій), ВИПРО́БУВАННЯ, ПЕРЕВІ́РКА, ПРО́БА, ВИ́ПРОБА, І́СПИТИ, ЕКЗА́МЕН, ВИ́ПРОБ рідше, СПРОБУ́НОК рідко, ТРЕНУВА́ННЯ рідше.
Словник синонімів української мови
екзамен —
ЕКЗА́МЕН, у, ч. 1. Перевірка знань з якого-небудь навчального предмета; іспит. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
екзамен —
Екзамен, -ну м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Словник української мови Грінченка