екзогамія —
екзога́мія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
екзогамія —
ЕКЗОГАМІЯ – ЕНДОГАМІЯ Екзогамія, -ї, ор. -єю. За первіснообщинного ладу – звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи. Ендогамія. Звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи.
Літературне слововживання
екзогамія —
-ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між жінками й чоловіками однієї родової групи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
екзогамія —
екзога́мія (від екзо... і ...гамія) за первіснообщинного ладу звичай, який забороняв шлюби між членами однієї родової групи, фратрії. Протилежне – ендогамія.
Словник іншомовних слів Мельничука
екзогамія —
Вимога укладання шлюбів поза власною суспільною групою чи кровною ріднею; протилежність ендогамії.
Універсальний словник-енциклопедія
екзогамія —
ЕКЗОГА́МІЯ, ї, ж. Звичай, характерний для первіснообщинного ладу, за яким заборонялися шлюби між. жінками й чоловіками однієї родової групи. В українських весільних обрядах і піснях легко можна виявити спогади про екзогамію (Від давнини… І, 1960, 36).
Словник української мови в 11 томах