Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

есхатологія

Есхатоло́гія, -гії, -гією (гр.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. есхатологія — Есхатоло́гія: — релігійне вчення про кінець світу [32]  Словник з творів Івана Франка
  2. есхатологія — есхатоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. есхатологія — -ї, ж., книжн. Сукупність релігійних уявлень про кінець світу, про кінцеву долю людства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. есхатологія — есхатоло́гія (від грец. έσχατος – останній, крайній і ...логія) релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту; складова частина будь-якої релігії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. есхатологія — Частина релігійної доктрини, яка розглядає остаточні справи: кінець світу, останній суд над людьми після смерті, покарання за гріхи й нагорода за цнотливе життя, спасіння (рай, небо) або прокляття (пекло).  Універсальний словник-енциклопедія
  6. есхатологія — ЕСХАТОЛОГІЯ (від грецьк. έσχατοζ — останній, кінцевий і λόγοζ — вчення) — релігієзнавчий, теологічний термін, який включає: 1) елементи вчення різних релігійних систем про кінцеву долю людства і людини...  Філософський енциклопедичний словник
  7. есхатологія — ЕСХАТОЛО́ГІЯ, ї, ж., книжн. Сукупність релігійних уявлень про кінець світу, про • кінцеву долю людства. Разом з зацікавленням до есхатології, до повістей про загробне життя і кінець світу, до чудес і легенд — росте також серед простого народу охота до ворожби (Фр., XVI, 1955, 328).  Словник української мови в 11 томах