жадання —
[жадан':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
жадання —
-я, с. 1》 Внутрішнє прагнення, потяг до здійснення чого-небудь. || Висловлене ким-небудь побажання, прохання; чиясь воля. 2》 Нестримне почуття любові; пристрасть.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жадання —
Жада, жаданка
Словник чужослів Павло Штепа
жадання —
жада́ння сильне бажання (ст): Обіцяв я їм, що цю просьбу, чи краще жадання, сповню, хоч в дійсності це повинен був зробити оборонець Богдана Підгайного д-р Лев Павенецкий, який, однак, не хотів цього піднятися (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
жадання —
БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг).
Словник синонімів української мови
жадання —
ЖАДА́ННЯ, я, с. 1. Внутрішнє прагнення, потяг до здійснення чого-небудь. Часом в їй було жадання незмірне покинути й дім той, і Павла — усе, що доти вона знала і бачила (Вовчок, І, 1955,469); Та досі жадання панства Торських були скромні...
Словник української мови в 11 томах
жадання —
Жада́ння, -ня с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. ІІ. 164.
Словник української мови Грінченка