жалити —
жалю, жалиш, недок., перех. і без додатка. Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим-небудь отруйним. || Колоти, ранити, впиваючись жалом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жалити —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
жалити —
ЖАЛИ́ТИ, жалю́, жа́лиш, недок., перех. і без додатка, Викликати відчуття жару, свербежу, колючи чим— небудь отруйним. Кропива жалить її в литки, в руки, а вона чухає литки та лає кропиву (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
жалити —
Жалити, -лю, -лиш гл. Жалить, кусать. Як пішла я у кропиву спати, пожалила собі литки й п'яти. н. п. Їх хвала жалила як гостра кропива. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка