ждати —
[ждатие] жду, ждеш, ждеимо, ждеите; нак. жди, жд'іт'
Орфоепічний словник української мови
ждати —
жду, ждеш, недок. 1》 перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. || перех. і неперех., кого, чого, на кого – що, зі спол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ждати —
Чекати, вичікувати, вичекати, дочекати, зачекати, очікувати, почекати, перечекати, прочекати, сподіватися, див. ожидати
Словник чужослів Павло Штепа
ждати —
Він ждав, аби йому Бог дав. Про лінивого, що хоче дістати усе готове. Ждав би й до ночі, аби лиш дістав помочі. Коли хто в дуже великій потребі шукає помочі. Казав Бог дати, але ще треба ждати. Доля зміниться на краще, але не зараз.
Приповідки або українсько-народня філософія
ждати —
жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди. Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.
Фразеологічний словник української мови
ждати —
ЧЕКА́ТИ (перебувати де-небудь, щоб зустрітися з кимсь; розраховувати на появу когось, чогось; сподіватися на слушний момент тощо), ЖДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИ, ДОЖИДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИ, СПОДІВА́ТИСЯ кого, чого, ЧЕКА́ТИСЯ розм., ТРИВА́ТИ заст.; НАДЖИДА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
ждати —
ЖДА́ТИ, жду, ждеш, недок. 1. перех. Перебувати де-небудь, щоб побачити когось, зустрітися з кимось; чекати, очікувати. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
ждати —
Ждати, жду, ждеш гл. Ждать, ожидать, чаять. Бог не рівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Ном. № 81. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 11.
Словник української мови Грінченка