жерущий —
жеру́щий прикметник
Орфографічний словник української мови
жерущий —
-а, -е. 1》 Який все знищує, пожирає. 2》 перен. Який охоплює повністю, пронизує наскрізь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жерущий —
ЖЕРУ́ЩИЙ, а, е. 1. Який все знищує, пожирає. Загоготить скрізь полум’я жеруще, І закипить ворожа чорна кров (Стар., Вибр., 1959, 545); Не горить вогонь жерущий; гострі блискавиці ламаються об скелі (Л. Укр., ІІІ, 1952, 247). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах