живлення —
жи́влення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
живлення —
Процес поглинання і засвоєння організмом поживних речовин з навколишнього середовища. В рослин – кореневе і некореневе.
Словник термінів з агрофітоценології
живлення —
[жиўлеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
живлення —
-я, с. 1》 Дія за знач. живити і живитися. 2》 Те, чим живиться організм (перев. про рослини). 3》 Постачання струмом, пальним.
Великий тлумачний словник сучасної мови
живлення —
Засвоєння організмом поживних речовин із довколишнього середовища і отримання з них сполук, необхідних для розвитку організму і забезпечення енергією; типи ж.: автотрофне і гетеротрофне.
Універсальний словник-енциклопедія
живлення —
ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини — те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОК діал. Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О.
Словник синонімів української мови
живлення —
ЖИ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. живи́ти і живи́тися. Все в цій постаті свідчило.. про щоденну безупинну працю, про не дуже добре живлення (Фр.
Словник української мови в 11 томах