живопис —
живо́пис іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
живопис —
[жиевопиес] -са, м. (на) -с'і
Орфоепічний словник української мови
живопис —
Живописний малюнок і мальовничий краєвид Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
живопис —
-у, ч. 1》 Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. 2》 збірн. Твори цього виду мистецтва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
живопис —
Основний вид образотворчого мистецтва, сутність якого полягає у використанні лінії та кольору на площині; в залежності від призначення й масштабу поділяється на: монументальний, станковий, декоративний, книжковий; за жанром розрізняють...
Універсальний словник-енциклопедія
живопис —
ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О.
Словник синонімів української мови
живопис —
ЖИВО́ПИС, у, ч. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. У Ширяєва Шевченко вперше мав можливість учитися живопису (Корн.
Словник української мови в 11 томах
живопис —
Вид образотворчого мистецтва, якому притаманне прагнення перетворити зображальну поверхню в зорову подібність простору. Для цього використовуються колористичні засоби і твори виконуються фарбами, нанесеними на поверхню. Прийнято розрізняти станковий, монументальний, декоративний, ілюзіоністський Ж.
Архітектура і монументальне мистецтво