жирафа —
жира́фа іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
жирафа —
-и, ж. Африканська плямиста жуйна тварина ряду парнокопитих з коротким тулубом на високих і тонких ногах та дуже довгою шиєю, яка закінчується невеликою головою з характерними ріжками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жирафа —
жира́фа (франц. girafe, італ. giraffa, з араб. зурафа) 1. Рід жуйних парнокопитних ссавців. Поширені в Африці. Збереглися переважно в національних парках. 2. Сузір’я Північної півкулі зоряного неба. В СРСР видно цілий рік.
Словник іншомовних слів Мельничука
жирафа —
ЖИРА́ФА, и, ж. Африканська плямиста жуйна тварина ряду парнокопитних з коротким тулубом на високих і тонких ногах та дуже довгою шиєю, яка закінчується невеликою головою. Показав їй там натуру, Різні звірі та рослини, І жирафу, й кедр ліванський, ї верблюда (Л. Укр., IV, 1954, 200).
Словник української мови в 11 томах