Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

жиро

Жи́ро (іт.), не відм.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. жиро — жи́ро іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. жиро — невідм., с. Напис на векселі, чекові тощо, який дає право іншій особі на одержання грошей: іменне жиро.  Літературне слововживання
  3. жиро — невідм., с., фін. 1》 Надпис на векселі, чекові, який дає право іншій особі на одержання грошей. 2》 Безготівкові розрахунки за допомогою розрахункових чеків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жиро — (англ. bаnc giro) 1. с и с т е м а безготівкових розрахунків. 2. передавальний напис на звороті векселя, чека або на інших кредитних засобах.  Економічний словник
  5. жиро — жи́ро [від італ. giro – оборот, переказ (векселя)] вид безготівкових розрахунків у капіталістичних країнах; передавальний напис на звороті векселів, чеків або інших кредитних засобів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. жиро — Письмове свідчення на зворотній стороні векселя чи чека, яким підтверджується перенесення права власності на ін. особу.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. жиро — ЖИ́РО, невідм., с., фін. Надпис на векселі, чекові, який дає право іншій особі на одержання грошей.  Словник української мови в 11 томах
  8. жиро — рос. жиро (від італ. giro — оборот, обіг) — письмовий наказ, доручення банку, що дається клієнтом, про необхідність перерахування певної суми грошей з рахунку цього клієнта на рахунок третьої особи, якій клієнт бажає передати гроші.  Eкономічна енциклопедія