журнал —
-у, ч. 1》 Періодичне друковане видання у вигляді книжки. 2》 Книга чи зошит для систематичних записів про що-небудь. || Книга для обліку відвідування та успішності учнів. Журнал-ордер бухг.
Великий тлумачний словник сучасної мови
журнал —
1. місячник, тижневик 2. записник, звідомник
Словник чужослів Павло Штепа
журнал —
• журнал (франц. journal, від jour — день) - періодичне друк. видання, яке містить статті або реферати з різних суспільно-політ., наук., виробничих та ін. питань, літ., публіцист. твори, ілюстрації й фотоматеріали.
Українська літературна енциклопедія
журнал —
журна́л (франц. journal, від jour – день) періодичне видання, один з засобів масової інформації і пропаганди, що впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних класів і політичних партій.
Словник іншомовних слів Мельничука
журнал —
Періодичне (щотижневе, щомісячне, щоквартальне тощо) видання найрізноманітнішої тематики (ск., політичне, жіночої проблематики), зазвичай багато ілюстроване; перші...
Універсальний словник-енциклопедія
журнал —
ЖУРНА́Л (періодичне друковане видання у вигляді книжки), ЧАСО́ПИС. Він думає про ідею космічного ретранслятора, чиюсь статтю про це він щойно вичитав у журналі (О. Гончар); Починаючи з 1894 р. Франко систематично надсилає Грінченкові часопис "Житє і слово" (з журналу).
Словник синонімів української мови
журнал —
ЖУРНА́Л, у, ч. 1. Періодичне друковане видання у вигляді книжки. Вчора до мене звернулась редакція одного з нових великих журналів.. з проханням дати їм щось до першої книжки (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
журнал —
Журнал, -лу м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ». К. Гр. Кв. XIV.
Словник української мови Грінченка