забажати —
док., захотіти, запрагнути, забагти, забагнути, р. забагати, виявити бажання, ок. здумати.
Словник синонімів Караванського
забажати —
-аю, -аєш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або зі спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забажати —
Забагає печеного леду. Хоче невідомо чого. Забажалось, мов перед смертю. Цуже захотілося.
Приповідки або українсько-народня філософія
забажати —
куди́ (ті́льки) душа́ забажа́є (захо́че), зі сл. піти. Будь-куди, куди завгодно. — А після лиману? Ще кудись були наміри (податися)? — Без намірів. Куди душа забажає… Галасвіта (О. Гончар); — Ти ж, Марино, не панщанна, ти московка, вольна.
Фразеологічний словник української мови
забажати —
ЗАБАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, рідко кого, що, а також з інфін. або із спол. щоб. Виявити бажання що-небудь одержати, мати в своєму розпорядженні, здійснити і т. ін.; захотіти. — Бач, вередую, поки даси ласощів. А там ще й грошей забажаю (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах
забажати —
Забажа́ти, -жа́ю, -єш гл. Захотѣть, пожелать. Забажав неначе перед смертю. Ном. № 2692. Заморського зілля забажала. Мет. 104.
Словник української мови Грінченка