Значення в інших словниках
-
забарний —
забарни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
забарний —
Забарливий, повільний, неквапливий, марудний, загайний жм. пинявий, длявий.
Словник синонімів Караванського
-
забарний —
-а, -е. 1》 Який бариться; повільний, неквапливий. 2》 Який вимагає багато часу; загайний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
забарний —
А, -е. 1. Який бариться; повільний, неквапливий. // Який настає повільно, із запізненням. 2. Який вимагає багато часу, загайний. І стало тихо, і святочна, й вічно як смерть тебе забрала забарна.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
забарний —
ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник...
Словник синонімів української мови
-
забарний —
ЗАБАРНИ́Й, а́, е́. 1. Який бариться; повільний, неквапливий. Забарнії гості забарилися в хаті (Сл. Гр.); Рух козацьких загонів був надзвичайно забарний (Тулуб, Людолови, II, 1957, 502); //Який настає повільно, із запізненням.
Словник української мови в 11 томах
-
забарний —
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Словник української мови Грінченка