забезпечити —
забезпе́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
забезпечити —
див. забезпечувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
забезпечити —
забезпе́чити застрахувати (ст): Я дивився в вікно й думав: “Що буде? Може, мене ранять у якусь важливу частину тіла?” Та скоро змінив тему. Бо в цивілю можна собі було забезпечити частину тіла, якою працюємо, напр. у “Ка́рпатії” або в “Дністрі”, але у війську? (Селепко)||заасекурувати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
забезпечити —
ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко...
Словник синонімів української мови
забезпечити —
ЗАБЕЗПЕ́ЧИТИ див. забезпе́чувати.
Словник української мови в 11 томах
забезпечити —
Забезпечити см. забезпечувати.
Словник української мови Грінченка