завулок —
заву́лок іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
завулок —
рідше заулок, -лка, ч., розм. Прохід між двома вулицями; провулок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завулок —
ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,..
Словник синонімів української мови
завулок —
ЗАВУ́ЛОК, рідше ЗАУ́ЛОК, лка, ч., розм. Прохід між двома вулицями; провулок. Вершники опинилися у вузькому лабіринті кривих завулків та вулиць (Тулуб, Людолови, І, 1957, 6); Після страшенного бігу ми спинилися захекані у темному заулкові (Кол., На фронті.., 1959, 59).
Словник української мови в 11 томах