завіса —
заві́са іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
завіса —
див. занавіска; кінець; перешкода
Словник синонімів Вусика
завіса —
Запинало, запона, заслона, опона, г. куртина; (на вікні) завіска, фіранка, (на дверях) порт'єра; (із зборами) драпрі; (диму) заволока, пелена.
Словник синонімів Караванського
завіса —
І завіса церковна Завіса за царськими воротами; катапетасма; вівтарна заслона
Словник церковно-обрядової термінології
завіса —
[зав’іса] -сие, д. і м. -с'і
Орфоепічний словник української мови
завіса —
I -и, ж. 1》 Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. || перен., чого, яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
завіса —
1. заслона, запона, фіранка, серпанок, див. куртина, штора 2. це залізна на двері
Словник чужослів Павло Штепа
завіса —
Рухома заслона, що відокремлює сцену від зали для глядачів; з., що піднімається (італ.), розсувна з. (нім.), піднімається і розсувається одночасно до верхніх кутів сценічного простору (франц.).
Універсальний словник-енциклопедія
завіса —
підніма́ти (підійма́ти) / підня́ти (підійня́ти) заві́су (край заві́си). Розкривати що-небудь приховане. Еней спинивсь, як вийшов з лісу. На сонці скулився, мов кріт,— Неначе хто підняв завісу В безмежний, невідомий світ (С.
Фразеологічний словник української мови
завіса —
ЗАВІ́СА (полотнище, що закриває або відгороджує що-небудь), ЗАПО́НА, ЗАСЛО́НА, ЗАПИНА́ЛО, ПО́ЛОГ, ЗАПИ́НА діал., ОСЛО́НА діал., ПОЛІ́Г рідко, ОПО́НА рідко. Єремія одкинув завісу в другу половину намету, увійшов туди і впав на постіль (І.
Словник синонімів української мови
завіса —
ЗАВІ́СА¹, и, ж. 1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження кого-, чого-небудь. Задня стіна мурована, а дві бічні заміняються завісами, що можуть розсуватись (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
завіса —
Завіса, -си ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. Левиц. Пов. 52. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Чуб. III. 16. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. Стор. МПр. 74. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ).
Словник української мови Грінченка